Село без місяця

автор: Михайль Семенко

Я не люблю села без місяця. Зимою ночі пусті й страшні. В кімнаті нудно. Я не знахожу собі місця. Бачу якісь потвори уві сні. Почуваю, що ця заплювана річ — місяць глупий і обезпоезений — зосередковує всі благання в безтямну ніч і коли зрештою з'являється — видається такий заспокоюючий і помпезний. Гарно — так приблизно годині о 9 вечора — на долину вийти, пройтись по стежках саду. Можеш уявить, що ходиш по схилах ґренляндського ґлетчера, коли сріблить і ілюзить предмети небесна лямпада. СЕЛО БЕЗ МІСЯЦЯ

← Назад до «Михайль Семенко»