×××

автор: Ростислав Кузик

я пам'ятаю тільки вогні біля лісу білі і жовті що рухались ніби хтось там ходив із свічками чи кольоровими  святковими вогнями ну але що святкувати? дід помер наприкінці зими будинок пофарбували  у білий було неприродно багато дощів нам усім снились найдивніші сни а свята? ні свят не було тільки кімнати повні дощу серця що перекачували сльози замість крові  дні у які ми колись народились дні у які колись помремо дні імен чи якихось подій дні пам'яті і дні забуття — довгі списки у яких неможливо знайти себе діду досить запалювати сигнальні вогні тебе як і нас уже ніхто не врятує

← Назад до «Ростислав Кузик»