Вакцина
автор: Марія Сніжка
Так відбувається вакцинація:
вколешся голкою, притискаєш до рота пальця,
а сочиться не кров — липкий виноградний сік.
Бо раніше голка була у серці, а серце в мушлі,
а мушля в скриньці на роздоріжжі семи доріг.
І коли ступила зі стежки, пішла через чагарник,
то ні бог, ні диявол вже би не уберіг.
Невловима грація почуттів варта руйнації
кожної з невидимих оку клітин,
принципів, світобачення.
Що буде — не має значення,
що мали — не вберегли.
Імунітет досягається поступово,
бо й річка гірська, здолавши кисіль імли,
завершується у став.
Але глибина... Така глибина
поглинає тебе з білизни листа
темним розсипом комашинок-літер.
Тож лягай у траву, укривайся вітром,
слухай мову, якої ніхто не чує.
Бо тільки до тебе і говорю.