* * *
автор: Марія Сніжка
Ницо сміятися вслід блаженному,
цілувати ув очі,
поза них — плювати в спину.
Зерна ростуть із одного ґрунту,
кожне собою цінне.
Від махаонів-класиків
до одноденок-митців.
Тільки перед тим, як ділити
на "тих" і "цих",
випорскувати отруту,
стриміти кісткою в горлі,
нагадати би
ми — шматки м'яса з однієї каструлі,
недолугі жиринки на божому холодці.
Різної форми, одного кольору крові.