Тейн Кріос та Солодка Булочка

автор: Єва Верле

✨\ ластівки прилітають \ у родинне гніздо\ складають гімни своїм полеглим\ тихі ступні сонця лагодять двері дзвінкої пагоди\ ламають тіла на пам'ять і сочевицю\ не пити з лиця \ торкатися криці, як матір — синової потилиці\ \ був\ але не став\ розірвана помста\ як червона хустка на шиї —\ пам'ять про невільне минуле\ як манул чи розорений вулик\ обидва тихі допоки сонце\ не знайшло у своїх кишенях монети\ реверсом\ падала його незворотна присутність\ трьом богам\ віддати тихе своє\ \ колись сиділи із ним напроти\ тиха шкіра лусковорота\ така ж холодна як серце\ температурила від нестачі вологості —\ витекла сльозами\ розповзлася мурахами\ він тепер клятий дивобусь\ зі сталевим пір'ям\ з вирвами ям та плямами крові\ по всій галактиці\ з внутрішньорядковою нестачею кисню\ між двома наголошеними на\ бо хіба ж зброя питає господаря\ коли вибухати\ душа селилася між порятунком та правдою\ але застрягла \ пісчинками скрипучої скорпіонії\ на тихих схилах плечей\ нерозквітлих півоній\ \ жени...

← Назад до «Єва Верле»