В ожинових водах
автор: ЗаВІРшована
Твій настрій мінявся знічев'я:
В ожинових водах із дев'ять
Медуз оселилось незваних
Жалити загоєні рани.
Спочатку торкнулась кінцями
Із ревнощів юних безтямних.
І віддано друга про зраду
Згадала немов не насправді.
Лиш третя спинити воліла
Тортури мовчанням кмітливим.
Дарма, бо четверта достоту
Гіркаві припнула турботи.
Із п'ятою став ти байдужим
І мало не вбив свою душу.
Щоб шоста сплела тебе іншим
З уривків піднесених віршів.
З появою сьомої раптом
Збагнув, що кохати ще здатний.
А восьма струїла брехнею
Про щастя із кимось крім неї.
Дев'ята, мабуть, наймудріша —
Дала скуштувати гніт рішень.
Колись у твоїх закапелках
В ожинових водах я злегка
Втонула оманливим сонцем,
Щоб стати дев'ятою зовсім.
Ти каменем вп'явся у груди —
Тож як тут було не пірнути?