Уривки з листа
автор: Леся Українка
II.
Уривки з листа.
Товаришу мій! не здивуйте з лїнивого вірша.
Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене,
Ро́змір неначе химерная хвиля,
Розбиваєть ся раптом об кожну малу перешкоду,
Ви даремне шукали б у ньому девятого валу,
Могутньої хвилї, що такт одбива течії океана,
Думки навіває менї тепер Чорнеє Море —
Дике, химерне воно, нї ладу, нї закону не знає,
Вчора грало-шуміло воно
При ясній, спокійній годинї,
Сьогодня вже тихо й лагідно до берега шле свої хвилї,
Хоч вітер по горах шалено жене сиві хмари.
Так би й лежала я завждї над сею живою водою,
Дивилась-би, як без жалю сипле перли вона й самоцьвіти
На побережне каміння,
Як тїнї барвисті від хмарок злотистих
Проходять по площинї срібно блакітній
І раптом зникають,
Як білая піна рожевіє злегка,
Немов соромливе обличчя красунї,
Як гори темнїють, повиті у білі серпанки,
Вони так спокійно стоять,
Бо їх стереже колоннада сумних кипарисів
Поважних, високих…
. . . . . . . . . . . . ....