Дурненький зайчик
автор: Михайль Семенко
Все село в білій куряві, куряві сніговій.
Хто вийти погулять наважиться?
У вікно гляну — мете, лютує буровій,
білий сад скаржиться.
Скаржиться і скрипить білий сад.
Мерзне біля пню дурненький зайчик.
Ой, як зимно, зимно поміж хат!
В сінях жалібно собака скавче.
Скавучить, скавучить, хвостом замеле,
на груди кинеться, як вийдеш у сіни.
Не віриться, що село завмерло.
Весело ждати зміни.
ДУРНЕНЬКИЙ ЗАЙЧИК