Темні вулиці вкрились насінням

автор: Майк Йогансен

Темні вулиці вкрились насінням — Не іди, ще останьсь, моя душе, Теплий вітер насіння розвіяв — Прощавай, поспішаю дуже. Проминали, вночі розтавали… — Ох, останьсь, не можу без тебе! Проминули останні — як галич, Що летить і спить у небі. І коли останній стукіт Його кроків завмер за рогом, Простягла перед себе руки І упала на землю убогу. 1928

← Із колекції «Майк Йогансен»