Ода дивану
автор: Остап Кудлатий
ти стояв тут з позадавніх часів\
нестабільности і пошуку ідентичности.\
від тебе ще пахне епохою,\
коли у відділенні був лише один автоклав\
і той клинив на п’ятій хвилині.\
на коцах твоїх побувало фактично все:\
ігристе «Артемівське» у пластикових стаканах,\
корвалол в перемішку із віскі,\
торти «Наполеон» від вдячних пацієнтів,\
і медсестрині ноги в панчохах з "Краківського" –\
молоді хірурги саме навчались\
правильному розстібанню халатів –\
без рук.
на тобі святкували день народження хірурга,\
який потім зник по грінкарті в Америці;\
потім – анестезіолог,\
виставлявся за своє весілля\
перед довгим відрядженням.\
перший тост за пораненого, що вийшов з коми,\
і останній за колегу, що не вийшов з оточення.\
ти бачив, як лікарі плакали,\
сидячи в тиші\
після сорок восьмої операції\
за тиждень;\
і як ті самі лікарі, ще в халатах,\
знімали з себе все – аж до сорому,\
щоб на кілька хвилин стати живими\
і мовчки мчати додому.
тебе обливали кавою,\
тебе обригували під...