Гуманіст

автор: Київський Чорт

Лежав я сам в пустій кімнаті Нікого поруч не було Думки зростали епохальні Що несли людям тільки зло Вони на це все заслужили Вони огидні і тупі Вони самі себе зробили Рабами власної пітьми Нема мені чого боятись Є праведним оцей мій шлях Думки мої не аморальні Вони врятують тільки так! Бо люди на оцій планеті Несуть усім лиш тілько зло Пухлина на небеснім тілі Їх знищення то є добро! Я безпринципний та жорстокий В крові людей я утоплю! Буду волать б'ючи у груди Я гуманіст, я всіх люблю!

← Із колекції «Київський Чорт»