Сон

Сонце пливе в океані ілюзій, Місячний промінь освітлює день. В світі шалених та хитрих алюзій На небосхилі царює Морфей. Всім намалює він дивні багатства, Кожному — того, чого той бажа. Старий гештальт закриває відважно — В світі Морфея здобудеш сповна. На цій планеті, що створена з вати, Ти будеш бігти швидкіше за звук. Полум’ям тьмяним осяються п’яти, І п’ять Морфеїв погасять твій дух. Тебе підносять до неба могили Тих ворогів, що ти мав за життя. Сам цар Морфей закладає цеглини Того готичного цвинтаря зла. Ти прокидаєшся у своїй хаті, На своєму ліжку, в світі своїм. Зранку закінчилась та твоя казка, Що збудував цар Морфей в світі снів.