•
автор: Ростислав Кузик
із серця було сплетено мотузки
для найвищих дзвіниць
коли хтось вмирав
і слід було бити на смерть —
тільки тоді дзвонарям
шкіри не рвали
прислухайся:
котиться відлуння
сльозу наздоганяючи
це воно
у грудях моїх
тепер поселилось:
скалічені долоні
слізьми промиваю