Спостерігачі

автор: Дмитро Козій

Пасма комет у небі заплітають долі, знаю, поодинці дивились ми наверх, але немов разом стояли, поряд. Сині очі віддалених зірок, дивились на мене крізь галактичну призму, я так і не зрозумів її думок, що несла вона в яскравім шифрі блиску. Метеори, що впали за вікном в ту ніч, бажань не змогли здійснити, тих мінливих, тому й залишились із нею вдвох, лиш спостерігачами за небесним схилом.

← Із колекції «Дмитро Козій»