×××
автор: Ростислав Кузик
я пам'ятаю тільки вогні біля лісу
білі і жовті
що рухались
ніби хтось там ходив
із свічками чи кольоровими
святковими вогнями
ну але що святкувати?
дід помер наприкінці зими
будинок пофарбували
у білий
було неприродно багато дощів
нам усім снились
найдивніші сни
а свята? ні свят не було
тільки кімнати повні дощу
серця що перекачували сльози замість крові
дні у які ми колись народились
дні у які колись помремо
дні імен чи якихось подій
дні пам'яті і дні забуття —
довгі списки у яких неможливо
знайти себе
діду
досить запалювати сигнальні вогні
тебе як і нас
уже ніхто не врятує