Генделик

автор: Черкун К

Між слів, щоб ковтати повітря                    Задихатися...                                     Й не звертати уваги. Світ цей схилився помітно,                                      В бік дешевої драми. Дві пари перекрию я сетом,                            І підвішений буду за шкірку. Флеш рояль не лікує депресію,                       В голові проросте наче пліснява: "Безпоетна, поетична концепція."                           *Рядок прихований цензурою* ... Когось ще турбує мій внутрішній стан? В цім генделику вип'ю отруту до дна... Твою вирвати б глотку, й розірвати на шматки. Це в інсті не покажуть, такі вже тенденції. Я ламаю пальці, поки гортаю сторінки І бачу: тебе в червону книгу занесено. В голові пси патрони пригнічують ковід, Заміновані сраки й держава в смартфоні. Одружені в Дії, оцифровані в дії На кнопці застигли і вже застарілі. "Я іранський літак, мої вітання хмарочосам. До вас я ненадовго, до першого доносу." Башту зносить, від цієї новини А ти все таки мрієш зек...

← Із колекції «Черкун К»