Червиве сонце

автор: Черкун К

Сонце давно почорніло. Загрозливо суне час, наближаючи нас До неминучого. Невпинно крокуючи Залишаємо сліди минулого, хоча може ще буде шанс Врятуватися на все плюнувши... І зникнути... Зник-кнути... Раз... Кому із нас випаде шанс... Два... Кому із нас випаде шанс... Три... Балістичні кнути розрізають небо Колишні "об'єкти", лишились об'єдком. Розрізаючи хмари заточеним лезом Пам'ятай - герой той,                            хто виграв по-смер-тно. Хробаки пожирають усе без упину Покриваючи землю їдким, чорним димом. Ми - тихенька овація, власним фантазіям А правда - брехлива фальсифікація. Але         сонце                      давнооооо                                          почорніло... Хробаки обожнюють лю‌дську недбалість Пожираючи все, що ми не вносим в сценарій. Наше сонце давно заховалось за хмари, Ну а ми, все не бачим нічого крім марив. Хробаки пожирають почорнілеє сонце Тільки ми заберемо цей хаос з собою...            Сонце...

← Із колекції «Черкун К»