Стовпи

автор: ЗаВІРшована

Не замахуйся на стовпи: Це тобі не повітря товкти, І не воду у ступі — тим паче. Не замахуйся на стовпи — Непереливки буде, юначе. ⠀ Ти продукт молодих батьків: На цвяхах капучино привчив Випивати щоранку твій тато. І відколи цілком змужнів, Тебе мусить усе дратувати. ⠀ Вже нема порядних кобіт, Щоб незаймані в тридцять були. Вік — лиш цифра, в'язниця — будівля, Крім розтління, картає світ Твоє прагнення стати щасливим. ⠀ До покори в стосунках звик: Для розбіжностей є кулаки, Тож з тобою погодитись краще, І свободи назавжди зректись. Зі спідницями теж попрощатись. ⠀ Ти їй світоч, водночас — кат, Бо інакше зробити ніяк Із повії панянку не вдасться. А від тебе якби втекла — Хто б повірив колишній коханці? ⠀ Та лишень уяви собі, Що жіноцтво — ті самі стовпи, До яких тобі зась і торкатись. Чи затято б тоді ти бив, Якби сам постраждав в результаті? ⠀ 15-16.08.2025

← Із колекції «ЗаВІРшована»