Чорний апельсин

автор: Єва Верле

апельсинові кісточки теж мають історію виживання ту саму історію в якій є злодій чарівник і герой злодій відірвав їх від теплої гілки роз'ятрив серцевину безсоромними грубими пальцями вичавив усі соки навіть ті які ще мали дозрівати найінтимніше що він залишив запах летючих терпенів та аліфатичних кислот понівечену генетичну пам'ять про чарівник опозиційно лагідно пестив їх гладенькі тільця шепотів заговорювання у сонній безтурботності теплої води плескав у такт виплеканим надіям загортав у гомін новоприбулих рішень ширили швидше бо знали — кожен з живих важливий запаковуйся лети лети у темпі нової місії на крилах білих конвертів з конраверсійним поштовим штемпелем а третього не було дано — отримавши суб'єктність героїчно чіплялися за кожен клаптик землі закриваючи її своїми тілами ніби від цього залежала їх ідентичність бо навіщо кісточки якщо немає землі куди проростати де брати силу тягнути пагони намагалися злитися призвичаїтися та в решті решт увібравши смолистий земельний від...

← Із колекції «Єва Верле»