Не вірш 3

Коли мене народжувала мати (моя мати, звичайно, не та, що Тереза), це була середа. Матері зазвичай подобається казати, що народжувався я під пісні Сердючки, які грали на радіо в пологовій кімнаті. Мабуть, дійсно є щось веселе в тому, що моя поява на світ супроводжувалась піснями першої в історії незалежної України травесті-діви. Скоріше за все, цей перший момент появи на світ відбився в глибині моєї ще не повністю сформованої свідомості, і я більше ніж впевнений, що під час мого перформансу грала пісня «Всьо будєт хорошо», що інколи ехом відбивається в моїх діях та планах на життя. Цікаво, що ніхто з нас не пам’ятає момент свого народження та перші декілька років життя. Вам хтось скаже, що це через формування свідомості. А я вам скажу, що це чисто через те, що це дуже травматичні події. Нас, по суті, відірвали від теплого місця, у якому не треба було ні про що паритися, і закинули в місце, де треба платити за квартиру, ходити на роботу і чомусь самостійно купувати туалетний папір....