Вірш про мікрохвильовку

Хвилювалась маленька мікрохвильовка, Шелестіли про щось за віконцем кущі.
Маю хвилі, але не морські Вони гріють знедолене вариво
За хвилину, а то і за дві, Накинуть претензій тарілкою шпарені.
Їх лиця відверто транслюють нудьгу, в холоднім покої на холодній трапезі.
Я врятую її, до життя поверну! І голодну журбу осяю я заревом
Не хвилюйся, мала, не накручуй себе Не ошпарюй тарілки обпалені.